Молодь Іванківців гуртується, щоб допомагати літнім людям

0 41

Любов Тихонівна Романюк живе в Іванкові 78 років. Гостей зустірчає усмішкою. Старенька немічна жінка, геть згорблена, вона ледь тримається на ногах, але одразу йде шукає цукерки, аби пригостити 15-річну Богдану і 14-річну Вікторію.

Разом із соцпрацівницею Оленою Лужанською підлітки вперше прийшли навідати стареньку.

У цегляному будинку на кілька кімнат Любов Тихонівна мешкає сама, виживає на мізерну пенсію розміром у якісь дві з половиною тисячі гривень: грошей бракує і на ліки, і на продукти.

“Ой, та що там казати. Город є, можна було б і картопельку вирощувати, городину, а сил уже немає, ось по хаті ледь ходжу, руки тремтять. Колись і корову тримала, і свиней, а зараз оті кілька курок. Шо ж, якщо я зовсім сама…”, – каже Любов Тихонівна.

Чоловік бабусі давно помер, син теж. Є хіба племінник, але бабусі не допомагає, приїздить рідко. Без соцпрацівниця вона як без рук: приходить двічі на тиждень, купує хліб, приносить води з колодязя чи молока, старенька нічого іншого не їсть, проблеми зі шлунком.

Соцпрацівниця Олена Лужанська каже, що доглядає за 5 бабусями та дідусями і ще 5 літніх людей у неї з сусідньої Семенівки.

“Приходжу до всіх по двічі на тиждень, по середах їжджу у місто на закупи. Всі ці пенсіонери – одинокі люди, більшість навіть далі двору вийти не можуть, їм потрібна допомога: комусь посуд помити, комусь город прополоти, комусь дров у хату внести. Та, знаєте, найбільше кожному з них потрібна увага – вислухати, розрадити,  Любов Тихонівна одна з таки, любить поговорити, а у мене на розмови, на жаль, часу зазвичай немає”.

Дівчата, які зголосилися допомагати соцпрацівникам, годину розпитували бабусю. Вони саме створюють молодіжну громадську організацію “Гараш”, одним із завдань якої –  допомога одиноким стареньким мешканцям села Іванківці.

“У мене теж є бабуся, я часто до неї ходжу і знаю як важливі літнім людям увага і поміч. Шкода дивитися на Любов Тихонівну, коли є племінник, але він навіть ліків їй не купить, все за її гроші, якщо допроситься навідати. А їй дрова треба на зиму, вона їх із пенсії купує, відкладає півроку. Тож ми взяли в неї телефон племінника і будемо просити його все ж таки купити бабусі дров, а як ні, будемо щось думати,” – каже Богдана.

Всім охочим дівчата пропонують долучатися до їхньої ініціативи. ‭Контактний телефон +38 067 338 18 13‬ Богдана Чернюк.

Leave a reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Житомирщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів